До появи глиняних предметів, за великим рахунком, люди були обмежені у використанні предметів домашнього ужитку, чим не додавали комфорту своєму життю. Поява ж глиняних виробів все змінила, що у свою чергу призвело до розвитку ряду сфер, торгівлі в першу чергу.

 В першу чергу гончарі виготовляли найрізноманітніший посуд. В різні часи були представлені ємності від маленької солянки до величезних макітер. По мірі зростання асортименту посуду, глина з успіхом почала використовуватися для виготовлення статуеток, іграшок, предметів культу тощо. Зважаючи на доступність та відмінні термічні властивості, з глини почали виготовляти будівельні матеріалиґґ, як то цеглу, саман, облицювальну плитку. 

На перших порах глиняні вироби мали мінімум декору. Спочатку це були рисочки, хвилясті лінії, різні нескладні геометричні фігури. Пізніше кераміку почали розмальовувати орнаментами рослинної тематики, природніх явищ тощо. В ще більш пізні часи на гончарні вироби почали наносити спеціальну фарбу, що надавало їм привабливості та лоску. Хоча у той же час паралельно з мальованою керамікою стрімко розвивалася і немальована. Розвинулися техніки затирання, димлення, лощення тощо.

Починаючи з ХХ ст. гончарний промисел дещо пригальмовує і навіть занепадає, що було пов"язано насамперед з масовим впровадженням залізного та порцелянового посуду. Пізніше до цього списку додався ще й пластик. На кінець ХХ ст. майстри-гончарі змушені були виробляти лише декоративні вироби чи статуетки, оскільки глиняним посудом майже ніхто не користувався. Але з початком ХХI століття набула сили тенденція повернення до давніх традицій. Сильним є рух за екологію. У цьому форматі глиняні вироби стають абсолютними лідерами, володіючи рядом переваг у порівнянні з конкурентами. Більше того, відроджуються традиції використання глини у будівництві, навіть якщо мова йде про масштабні будівельні проекти. Іншими словами, ХХI століття стало періодом відродження славетних і незаслуговано забутих гончарних традицій. Лідером і своєрідною столицею українського гончарства є Опішня.