Правила користування глиняним посудом

Якщо у вашій оселі з’явився глиняний посуд, то вам слід ознайомитися з правилами його використання. Знати ]х слід обов’язково, щоб не виникало потім неприємних сюрпризів чи ситуацій.
Тож спочатку слід з’ясувати які є види глиняного посуду. Найбільш розповсюдженими є поливаний ( тобто оброблений поливою) і неполиваний посуд. Перший при виготовленні обробляється спеціальною речовиною, що проcочується у мікропори і створює ефект водонепроникності та надає виробу глянцевого блиску. Такий посуд, як-правило, має малюнок ( мальований глиняний посуд ), характерний тій чи іншій школі гончарства. Історія появи такого способу виготовлення гончарних ужитків відносно недовга, так-як набагато давнішим є неполиваний глиняний посуд, що вироблявся відповідно до розвитку гончарних технологій (goncharyk.com.ua)
Неполиваний глиняний посуд (може мати назву димленого чи затертого через спосіб виготовлення) виготовляється без використання матеріалу для глазурування і тому є більш «дихаючим».
Якщо говорити про водонепроникні характеристики цих двох видів посуду, то кращі показники має, звичайно, поливаний посуд, але і тут вони не абсолютні. Потрібно розуміти, що глина це не є порцеляна. Глина є «живим», «дихаючим» матеріалом який до того ж має якості абсорбента, чи то пак фільтру. Тому, навіть коли глечик, горщик чи чашка оброблені поливою (а тим паче необроблені), певне просочення вологи у стінки виробу має місце. Це нормальне явище і непотрібно панікувати чи звинувачувати виробника у неякості при виявленні цих особливостей посуду. Слід просто дотримуватися кількох правил, виконання яких позбавитить вас незручностей у користуванні глиняним посудом. Перш за все, візьміть собі за правило, що один глиняний виріб (глиняний глечик приміром) (goncharyk.com.ua) потрібно використовувати лише для одного напою ( молока, узвару, соку тощо). Завжди. Як уже вище зазначалося, певна кількість рідини проникає у мікропори стінок посуду і «вивести» її звідти вкрай непросто. Тож якщо ви наливаєте у глечик молоко, то категорично не рекомендується наливати туди щось інше. Дотримання цього правила позбавить вас здивування, коли спробуєте, скажімо, компот з цього глечика. Те саме стосується і запаху. Особливо ця порада актуальна для димленого посуду, який позбавлений навіть мінімального захисту від вологи поливою.
По-друге, намагайтеся довго без потреби не залишати глиняний посуд у вологому середовищі. Часто ми після користування ставимо посуд у мийну раковину і за звичкою наливаємо його водою. Для глиняного посуду ця процедура небажана. Його слід помити одразу або ж не заливати водою, так як глина, вже згадувалося, є абсорбентом, вона всмоктує вологу і з часом від цього руйнується.
Виходячи з таких особливостей глини, рекомендується не рідше ніж раз на місяць (уразі щоденного користування) «випарювати» посуд у духовій шафі чи печі. Для цього слід просто на 20-30 хвилин помістити туди кераміку і таким чином, завдяки високій температурі, волога , що всмокталася за час користування, випарується і посуд буде краще зберігатися. До-речі, коли ви тільки придбали посуд, він може мати характерний запах, позбавитися якого допоможе подібна процедура. От тільки у цьому випадку навпаки, слід налити ємкість водою і протягом тридцяти хвилин тримати його у високій температурі (обов’язково ємкість має бути налита повною, по вінця). Після цієї маніпуляції запах зникне.
Потрібно також знати, що далеко не всі глиняні вироби можна поміщати у високі температури (печі, духові шафи). Як-правило, красиві зовні, витончені предмети кераміки часто при високих температурах тріскаються і руйнуються. Це пов’язано з рядом факторів, головним з яких є глина, з якої вони виготовляються. Існую кілька різновидів гончарноі глини і вони мають відмінні термічні характеристики. Найкраще витримує високі температури так-звана сіра глина (goncharyk.com.ua), характерна для кар’єрів центральної України ( зокрема опішнянська глина), менш придатна — червона глина (схід України ). Тож, купуючи, приміром, горщики для печені, цікавтеся походженням матеріалу, з якого вони зроблені. Часто якісний глиняний посуд поступається зовнішнім виглядом іншим зразкам, але безперечно виграє при користуванні. Звертайте увагу не на яскраві малюнки, а на товщину стінок виробу і глину, з якої вони зроблені (goncharyk.com.ua)
Дотримуючись цих кількох правил ви позбавитися від можливих незручностей і забезпечите довговічність вашого улюбленого глиняного посуду.
Смачного! (goncharyk.com.ua)Якщо у вашій оселі з’явився глиняний посуд, то вам слід ознайомитися з правилами його використання. Знати ]х слід обов’язково, щоб не виникало потім неприємних сюрпризів чи ситуацій.
Тож спочатку слід з’ясувати які є види глиняного посуду. Найбільш розповсюдженими є поливаний ( тобто оброблений поливою) і неполиваний посуд. Перший при виготовленні обробляється спеціальною речовиною, що проcочується у мікропори і створює ефект водонепроникності та надає виробу глянцевого блиску. Такий посуд, як-правило, має малюнок ( мальований глиняний посуд ), характерний тій чи іншій школі гончарства. Історія появи такого способу виготовлення гончарних ужитків відносно недовга, так-як набагато давнішим є неполиваний глиняний посуд, що вироблявся відповідно до розвитку гончарних технологій (goncharyk.com.ua)
Неполиваний глиняний посуд (може мати назву димленого чи затертого через спосіб виготовлення) виготовляється без використання матеріалу для глазурування і тому є більш «дихаючим».
Якщо говорити про водонепроникні характеристики цих двох видів посуду, то кращі показники має, звичайно, поливаний посуд, але і тут вони не абсолютні. Потрібно розуміти, що глина це не є порцеляна. Глина є «живим», «дихаючим» матеріалом який до того ж має якості абсорбента, чи то пак фільтру. Тому, навіть коли глечик, горщик чи чашка оброблені поливою (а тим паче необроблені), певне просочення вологи у стінки виробу має місце. Це нормальне явище і непотрібно панікувати чи звинувачувати виробника у неякості при виявленні цих особливостей посуду. Слід просто дотримуватися кількох правил, виконання яких позбавитить вас незручностей у користуванні глиняним посудом. Перш за все, візьміть собі за правило, що один глиняний виріб (глиняний глечик приміром) (goncharyk.com.ua) потрібно використовувати лише для одного напою ( молока, узвару, соку тощо). Завжди. Як уже вище зазначалося, певна кількість рідини проникає у мікропори стінок посуду і «вивести» її звідти вкрай непросто. Тож якщо ви наливаєте у глечик молоко, то категорично не рекомендується наливати туди щось інше. Дотримання цього правила позбавить вас здивування, коли спробуєте, скажімо, компот з цього глечика. Те саме стосується і запаху. Особливо ця порада актуальна для димленого посуду, який позбавлений навіть мінімального захисту від вологи поливою.
По-друге, намагайтеся довго без потреби не залишати глиняний посуд у вологому середовищі. Часто ми після користування ставимо посуд у мийну раковину і за звичкою наливаємо його водою. Для глиняного посуду ця процедура небажана. Його слід помити одразу або ж не заливати водою, так як глина, вже згадувалося, є абсорбентом, вона всмоктує вологу і з часом від цього руйнується.
Виходячи з таких особливостей глини, рекомендується не рідше ніж раз на місяць (уразі щоденного користування) «випарювати» посуд у духовій шафі чи печі. Для цього слід просто на 20-30 хвилин помістити туди кераміку і таким чином, завдяки високій температурі, волога , що всмокталася за час користування, випарується і посуд буде краще зберігатися. До-речі, коли ви тільки придбали посуд, він може мати характерний запах, позбавитися якого допоможе подібна процедура. От тільки у цьому випадку навпаки, слід налити ємкість водою і протягом тридцяти хвилин тримати його у високій температурі (обов’язково ємкість має бути налита повною, по вінця). Після цієї маніпуляції запах зникне.
Потрібно також знати, що далеко не всі глиняні вироби можна поміщати у високі температури (печі, духові шафи). Як-правило, красиві зовні, витончені предмети кераміки часто при високих температурах тріскаються і руйнуються. Це пов’язано з рядом факторів, головним з яких є глина, з якої вони виготовляються. Існую кілька різновидів гончарноі глини і вони мають відмінні термічні характеристики. Найкраще витримує високі температури так-звана сіра глина (goncharyk.com.ua), характерна для кар’єрів центральної України ( зокрема опішнянська глина), менш придатна — червона глина (схід України ). Тож, купуючи, приміром, горщики для печені, цікавтеся походженням матеріалу, з якого вони зроблені. Часто якісний глиняний посуд поступається зовнішнім виглядом іншим зразкам, але безперечно виграє при користуванні. Звертайте увагу не на яскраві малюнки, а на товщину стінок виробу і глину, з якої вони зроблені (goncharyk.com.ua)
Дотримуючись цих кількох правил ви позбавитися від можливих незручностей і забезпечите довговічність вашого улюбленого глиняного посуду.
Смачного! (goncharyk.com.ua)

ГЛИНЯНИЙ ПОСУД